-
1 heavy
1. adj1) важкий; великої ваги, ваговитий; великоваговийheavy train — зал. великоваговий состав (поїзд)
2) великий, масивний; товстийheavy line — товста (жирна) лінія
3) потужний, могутній; важкий4) обтяжливий, високий5) сильний, інтенсивнийheavy rain — заливний дощ, злива
6) багатий, рясний (про урожай)heavy crop — рясний (багатий) урожай
7) густий, розкішний, пишний8) обтяженийair heavy with scent — повітря, насичене ароматом
9) вагітна10) отупілий, заморений11) тяжкий, важкийheavy wound — тяжке (небезпечне) поранення
12) прикрий, сумний13) суворий14) незграбний, неповороткий, громіздкий15) нудний16) невипечений, глевкий (про хліб)17) глеюватий, глинястий (про ґрунт)18) крутий, вибоїстий (про дорогу)19) похмурий, хмарний20) міцнийheavy father — жорстокий (суворий) батько
heavy hydrogen — важкий водень, дейтерій
heavy metal — а) людина високих моральних достоїнств; б) дуже розумна людина; в) гідний (грізний) противник; г) військ. важкі гармати
heavy parts — театр. трагічні ролі
heavy sea — бурхливе (неспокійне) море
heavy swell — а) важна особа; б) модно (розкішно) одягнена людина
to come the heavy father — читати мораль, давати настанови з поважним виглядом
to have a heavy hand — а) бути незграбним; б) бути суворим
to be heavy on hand — а) повільно тягтися (про час); б) бути нудним (співрозмовником)
2. adv1) тяжко, важко2) в'яло; повільно* * *I [`hevi] n1) = heavyweight I2) ( the Heavies) гвардійські драгуни ( в англійській армії); ( the heavies) вiйcьк. важка бойова техніка4) лиходій; розбійник, грабіжник5) миcт. роль лиходія; роль поважної, серйозної людини або резонера6) поважна особа; заводій8) cл. висока хвиля (особл. у серфінгу)II ['hevi] a1) важкий, великої ваги2) масивнийheavy cut — тex. зняття великої стружки
3) потужний, великийheavy industry — важка промисловість; вiйcьк. важкий; посилений, потужний; форсований
4) великий; високий; сильний, інтенсивний; бурхливий; міцний ( про напої)5) (on) неекономічний, багато споживаючий6) рясний, багатий; ситний; густий7) ( with) важкий; обтяжений; вагітна; отупілий, стомлений8) важкий, тяжкийheavy market — затоварений ринок; важкий; тяжкий
9) суворий, строгийheavy punishment — суворе покарання; строгий, вимогливий
10) важкий; незграбний, неспритний; неповороткийheavy mind — тупість; тугодум; млявий; повільний; нудний
11) важкий ( про їжу); непропечений; який не піднявся; грузький, глинистий; xiм. важкий, слаболетючий12) крутий, стрімкий; вибоїстий (про дорогу, підйом)13) похмурий, хмурий14) незаконний; нечистий ( про угоду)15) серйозний, важливий16) миcт. серйозний; трагічний; похмурийIII [`hiːvi] a; вет. -
2 sermon
1. n1) проповідьS. on the Mount — бібл. Нагірна проповідь
2) повчання, нотація, напучування2. vчитати проповідь, повчати, наставляти, напучувати* * *I nпроповідь; повчання, нотаціяII vнаставляти, повчати -
3 наставлять
наставить1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;2) см. Надставляться;3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.* * *I несов.; сов. - наст`авить1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш\наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р
\наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)
2) см. надставлятьII несов.; сов. - наст`авить( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)\наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти
См. также в других словарях:
мораль — і, ж. 1) Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2) Повчальний висновок із чогось. 3) розм. Повчання, настанови, поради. •• Чита/ти (прочита/ти і т. ін.) мора/ль повчати, давати… … Український тлумачний словник
проповідувати — ую, уєш і рідко проповіда/ти, а/ю, а/єш, недок. 1) неперех., рел. Виголошувати проповідь (у 1 знач.). || також перех. і без додатка. Давати настанови релігійно повчального змісту. || також перех. і без додатка, перен., розм. Повчати. 2) перех. і… … Український тлумачний словник
напучувати — ую, уєш і напуча/ти, а/ю, а/єш, недок., напути/ти, учу/, ути/ш, док., перех. Давати комусь поради, настанови і т. ін.; навчати чого небудь; повчати, радити. || Давати вказівки, поради, висловлювати побажання кому небудь (перев. перед… … Український тлумачний словник
рекомендувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати позитивний усний або письмовий відзив про кого небудь, зазвичай із порукою за нього. || Характеризувати кого , що небудь. 2) також з інфін. Давати поради, вказівки або настанови кому небудь зробити щось; … Український тлумачний словник
учити — (вчи/ти), учу/, у/чиш, недок., перех. і неперех. 1) чого, чому, з інфін. і без додатка. Передавати кому небудь які небудь знання, навички; навчати. || із спол. що, як. Говорити, показувати і т. ін., яким чином, способом робити що небудь. ||… … Український тлумачний словник
заповідати — а/ю, а/єш, недок., запові/сти, і/м, іси/, док., перех. 1) Висловлювати свою передсмертну волю. || Залишати що небудь комусь після своєї смерті у спадок. 2) перен. Давати які небудь настанови, розпорядження щодо дальших дій, норм поведінки і т. ін … Український тлумачний словник
струнчити — чу, чиш, недок., перех., розм. Давати комусь настанови, повчати, як себе поводити; виховувати, наставляти … Український тлумачний словник
наставляти — наставити (кого давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому перев. зі спол. щоб ); повчати, у[в]чити,… … Словник синонімів української мови
струнчити — розм. (давати комусь настанови), виховувати, наставляти, повчати … Словник синонімів української мови